Люди на баржах і рибалки постають в оповіданні жорстокими і злими. Чолов'яга на першій баржі, бажаючи наживи, на чотирьох лазив у темряві, щоб лише схопити гусака. На щастя, гусаку вдалося полетіти, але згодом він знову зустрів ще одну баржу з вугіллям. Звідти, так само, як і з першої баржі, кричали: "Птиця!". Ще гірше з гусаком повелися рибалки, які підняли спінінги і засвистіли, заататакали на нього. Гусак був розгублений, бо поруч була баржа, а на додачу і рибалки. Вони хотіли піймати гусака на блешню. Одна блешня упала йому на дзьоб, але тільки ковзнула і ляпнулась разом із своїми гаками у воду. Гусакові вдалося злетіти і врятуватися. Сталевар та його родина – зовсім інші. Вони піклуються про гусеня, дбають про його безпеку, у них немає лихих намірів. Ставлення людей з оповідання до птахів так відрізняється через їхні уявлення про природу і людину. Мисливці, рибалки і чоловіки з баржі вважають, що лише людина головна у природі, тож має право вбивати диких тварин чи птахів, а гусак для цих чоловіків – це нагода безплатно дістати м'ясо. Сталевар вважає себе частиною природи, він не шкодить їй, а допомагає. У гусеняті він побачив беззахисне пташеня, тому оточив турботою, піклуванням і любов'ю.