Основна увага в оповіді приділена образам лісу і степу. Ліс постає могутнім, багатим флорою і фауною, він непрохідний, в ньому дуже небезпечно, уночі там стояв "Дикий рев і ніжний спів". У таких лісах жили наші предки, які з найпростішою зброєю у руках мусили добувати собі їжу. На півдні українських земель був безмежний і широкий степ, де росли найрізноманітніші трави. Зимою він помирав, лише було чути виття вовків та інколи показувався табун диких коней. У таких лісах і незайманих степах "Спочивала Україна В золотих, дитячих снах".