Карпо опам'ятався і побачив, що лежить на м'якому моху на скелі. Високо над ним висіла водяна стеля Дніпра, через яку світило ясне сонце. Довкола хлопець побачив пишний сад, який видався йому раєм. До скелі, де лежав Карпо, прийшли два чоловіки у високих чорних шапках з червоними верхами, в синіх кунтушах з рукавами на одкид. Карпо і злякався, і здивувався, і замилувався, бо чоловіки були високі, рівні, дужі, гарні на вроду.