Прихід весни автор зіставив із душевними змінами ліричного героя. Перші три строфи висвітлюють різні грані символічного образу Блакитної Панни. У початковій строфі прихід весни перетворюється в поетичній уяві автора на урочисту і яскраву містерію. Велична Блакитна Панна, немов якесь божество, сходить із небес на землю ("Має крилами", "Сяє усміхом примар / З-поза хмар"). А друга строфа показує, як радісно й піднесено весь світ зустрічає цю казкову чарівницю: "Гори, гай, луги, поля / — Вся земля / їй виспівує: "Осанна!". Нарешті, у третій строфі завершується основна подія: весняна магія поширюється й змінює все довкола: "Сяє вродою святою, / Неземною чистотою…". Загалом вибудовується насичений звуковими й зоровими образами-штрихами яскравий "портрет" загадкової й пишної Блакитної Панни.