То була дивна торба, яку йому пошив німий з рідного села. Торба була з халяв маминих чобіт, які вона носила задовго до Толиного народження. Це було щось середнє між жебрацькою торбою, поштовою сумкою і шкіряним цебром, що його їздові прихоплювали з собою, коли вирушали в далеку дорогу. В ньому з однаковим успіхом можна було носити воду і вчиняти тісто, зберігати картоплю і квасити яблука. У перший день навчання портфель Толі почав футболити учень на прізвище Голобородько. Автор згадує: "…Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем. Скільки разів вона летіла на підлогу, у сніг, на траву, а то й просто в пилюку, бо ніколи було акуратно десь притулити її. А хіба не доводилось мені спускатися на ній із снігової гори? І хіба не брала найактивнішу участь у сутичках, ходячи по головах та спинах моїх супротивників? Хіба не ховала надійно усі ті речі, що про них не потрібно було знати дорослим – то рогатку, то самопал, то заборонену книжку".
Що Толі замінювало шкільний портфель? Яка згадка про попередню шкільну сумку виникала в хлопця?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "На коні й під конем"
- Як почував себе Толя у новій школі? Опишіть школярів у перший урочистий шкільний день.
- Якою побачив герой твору середню школу?
- Якою була успішність у хлопця після закінчення семирічки?
- Чому Толя вимушений був битися з Голобородьком? Через що у сільського хлопця з'явився авторитет серед учнів класу?
- Чому герой твору вважає, що його мама безсмертна?