Чи всі слова, ужиті автором, були зрозумілі? Значення яких треба було з'ясувати?

Автор "Богатирської застави" висвітлив подію давно минулих часів – інакше кажучи, він розкрив історичну тему. Події оповідання відбуваються в далекому минулому. Щоб передати це, автор залучає можливості художньої мови. По-перше, уживає слова, що називають предмети або явища, які вже зникли з нашого життя – самі стали історією, наприклад: свитка, жупан, кольчуга, ціжа, сита, волхви. По-друге, використовує застарілі назви тих предметів чи явищ, що існують і сьогодні, але люди вже послуговуються замість них новими словами: січа – битва, лодія – човен, кадіб – діжка. В історичному оповіданні Сергія Плачинди є чимало історизмів та архаїзмів, наприклад, одесную (праворуч), Чур (язичницький бог-охоронець), віче (загальні збори), тать (злодій), лодія (річкове судно), вої (воїни), волхви (язичницькі жерці), сита (медова вода).