Шептало повернувся в конюшню, бо після купання у річці почав згадувати конюха, знову його виправдовував. Насправді, кінь уже настільки був втягнутий у життя на конюшні, що почав сумувати. Його свідомість настільки пристосувалася до існування в табуні, що він не міг навіть подумати про те, що можна втекти кудись далеко і вести вільне життя. Цей вибір повернутися є вимушеним, але Шептало навіть не може цього усвідомити. Кінь звик до свого життя в конюшні, лише в думках дозволяв собі бути інакшим. Його втеча – це єдиний вияв незгоди, але його навіть не шукають, а конюх спокійно спить, коли Шептало повертається. Можливо, Степан знав, що кінь все одно повернеться, бо йому потрібна буде їжа, пристановище і навіть батіг.
Чому Шептало, викачавшись у багнюці, повернувся на конюшню? Чи можна його повернення назвати вільним особистим вибором? А може, цей вибір вимушений? Свої висновки аргументуйте.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Білий кінь Шептало"
- Чому Шептало втрачає своє "я"?
- Чи справді Шептало був особливим серед інших коней і мав особливі стосунки зі Степаном? Як він відстоював свою індивідуальність і чому так боявся її втратити?
- Чи вважаєте ви образ коня Шептала алегоричним? Чому?
- Розкрийте алегоричність образу коня Шептала.
- Як Шептало поводився на пасовищі, під час водопою, у конюшні?