Шептало повернувся в конюшню, бо після купання у річці почав згадувати конюха, знову його виправдовував. Насправді, кінь уже настільки був втягнутий у життя на конюшні, що почав сумувати. Його свідомість настільки пристосувалася до існування в табуні, що він не міг навіть подумати про те, що можна втекти кудись далеко і вести вільне життя. Цей вибір повернутися є вимушеним, але Шептало навіть не може цього усвідомити. Кінь звик до свого життя в конюшні, лише в думках дозволяв собі бути інакшим. Його втеча – це єдиний вияв незгоди, але його навіть не шукають, а конюх спокійно спить, коли Шептало повертається. Можливо, Степан знав, що кінь все одно повернеться, бо йому потрібна буде їжа, пристановище і навіть батіг.
Чому Шептало, викачавшись у багнюці, повернувся на конюшню? Чи можна його повернення назвати вільним особистим вибором? А може, цей вибір вимушений? Свої висновки аргументуйте.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Білий кінь Шептало"
- Чи вважаєте ви образ коня Шептала алегоричним? Чому?
- Які описи протиставляються в оповіданні В. Дрозда? Які два світи вони позначають?
- Чому тварина (кінь) в оповіданні викликає більше симпатій, аніж людина?
- Кого символізує кінь Шептало — колгоспного коня чи людину, яку пригнітили безвихідь і сіре оточення? Чому ви так вважаєте?
- Чи можна сказати, що оповідання було актуальним тільки в період радянського тоталітарного режиму? У чому його сучасність?