Коли Сіроманець майже вмирав від голоду, до нього прилетіли ворони. Тоді він прикинувся мертвим. Та коли ворон вискочив вовкові на спину, "вовчий хвіст порішив його одним махом... Вперше за багато днів вовк водночас поснідав, пообідав ще й повечеряв...".