Автор намагається показати, що життя підлітків після війни було важким, проте сповненим людяності, чуйності, доброти й тепла. Повість дуже повчальна. Зараз досить важко уявити, що чотирнадцятирічні хлопці можуть заробляти не тільки на себе, а й на власні сім'ї, а також, беручи на себе значну відповідальність, бути ощадливими й дбайливими. Нелегке життя не озлобило героїв повісті, навпаки, зробило переважну більшість із них щедрими, готовими кожної хвилини прийти на допомогу товаришеві. Головна ідея повісті – у будь-якій ситуації потрібно залишатися людиною – співчувати, допомагати, розуміти, поважати інших.