Зачин кіноповісті є народнопісенним, адже починається заспівом, що свідчить про налаштованість автора на народнопоетичну стихію. Уся родина колгоспника Лавріна Запорожця збирається разом за святковим столом, бо матері виповнюється 55 років. Тетяна співає пісню "Ой піду я до роду гуляти", яку виконувала лише раз чи два на рік, "коли по великих трудах і повсякденних турботах десь було з якоїсь гарної нагоди доводилося пригублювати чарчину".