Соціально-побутова повість – це порівняно невеликий за обсягом твір (але значно більший за оповідання) з однією головною сюжетною лінією і двома-трьома другорядними; невеликою кількістю персонажів (до двадцяти) різного соціального стану, змальованих у типових умовах звичного їм побуту; події у соціально-побутовій повісті можуть тривати навіть до двадцяти п'яти років, як, наприклад, у "Миколі Джері" І. Нечуя-Левицького. Жанр соціально-побутової повісті дозволив письменниці ширше, ніж у "Народних оповіданнях", висвітлити проблему кріпацтва.
Які ознаки характерні для соціально-побутової повісті як жанру?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Інститутка"
- Поясніть, чому ми називаємо повість "Інститутка" соціальною.
- Які моральні проблеми порушено в повісті? Завдяки яким персонажам ці проблеми розкриваються?
- Хто оповідач у повісті? Поміркуйте, як змінилося б сприйняття твору, якби оповідачем була інститутка.
- Знайдіть прислів'я та приказки, які використовують у мові Прокіп, Назар, Катря. Як вони характеризують цих героїв?
- Визначте експозицію і зав'язку.