Соціально-побутова повість – це порівняно невеликий за обсягом твір (але значно більший за оповідання) з однією головною сюжетною лінією і двома-трьома другорядними; невеликою кількістю персонажів (до двадцяти) різного соціального стану, змальованих у типових умовах звичного їм побуту; події у соціально-побутовій повісті можуть тривати навіть до двадцяти п'яти років, як, наприклад, у "Миколі Джері" І. Нечуя-Левицького. Жанр соціально-побутової повісті дозволив письменниці ширше, ніж у "Народних оповіданнях", висвітлити проблему кріпацтва.
Які ознаки характерні для соціально-побутової повісті як жанру?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Інститутка"
- Якими постають у повісті кріпаки – Прокіп, бабуся-служниця, Назар, Катря?
- Яку роль відіграла в долях героїв їхня волелюбність? Наскільки важливою для людини є ця риса характеру?
- Як пов'язані сюжет і конфлікт повісті?
- Поясніть, чому ми називаємо повість "Інститутка" соціальною.
- Як складаються стосунки інститутки з чоловіком?