Розповідна манера в творі змінюється, коли після вбивства Михайла обмежується кут зору персонажів, а Сава та Рахіра змальовуються за допомогою зовнішньої фокалізації. Наратор не повідомляє про хід думок Сави і Рахіри, що дозволяє підсилити інтерес читача до сюжетних перипетій. До кінцятвору читач так і не знайшов переконливого підтвердження провини Сави, адже розповідач не застосував внутрішньої фокалізації, тому його думки залишаються загадкою. Натомість у мовленні наратора підозра про причетність Сави до злочину подається як колективна точка зору селян. Такий оповідний прийом натякає читачеві, що людина, здатна на злочин, залишається незрозумілою для суспільства, яке може лише здогадуватись про причини подібної поведінки й навіть визначити винного за непрямими доказами, можливими мотивами, виходячи з минулого та характеру людини.
Як змінюється розповідь після вбивства Михайла? Чому для розкриття образів Сави та Рахіри застосовано зовнішню фокалізацію?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Земля"
- Чим співзвучна ідея твору зі словами народної пісні: "Кров людська – не водиця – проливати не годиться"?
- Хто з українських та зарубіжних письменників звертався до теми влади землі над селянином? Чим відрізняється інтерпретація Ольгою Кобилянською від розкриття теми землі зарубіжними митцями?
- Як у творі авторка вирішує модерністську проблему сакрально-містичного зв'язку людини із землею?
- В яких іпостасях зображується образ землі у повісті Кобилянської? Яке значення має селянська філософія антеїзму в житті персонажів твору?
- В чому своєрідність розповідної манери авторки "Землі"? Схарактеризуйте художню функцію розповідача-усезнавця в змалюванні героїв та їхнього внутрішнього світу.