Розповідна манера в творі змінюється, коли після вбивства Михайла обмежується кут зору персонажів, а Сава та Рахіра змальовуються за допомогою зовнішньої фокалізації. Наратор не повідомляє про хід думок Сави і Рахіри, що дозволяє підсилити інтерес читача до сюжетних перипетій. До кінцятвору читач так і не знайшов переконливого підтвердження провини Сави, адже розповідач не застосував внутрішньої фокалізації, тому його думки залишаються загадкою. Натомість у мовленні наратора підозра про причетність Сави до злочину подається як колективна точка зору селян. Такий оповідний прийом натякає читачеві, що людина, здатна на злочин, залишається незрозумілою для суспільства, яке може лише здогадуватись про причини подібної поведінки й навіть визначити винного за непрямими доказами, можливими мотивами, виходячи з минулого та характеру людини.
Як змінюється розповідь після вбивства Михайла? Чому для розкриття образів Сави та Рахіри застосовано зовнішню фокалізацію?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Земля"
- Назвіть жанрові прикмети повісті Кобилянської, схарактеризуйте особливості її сюжету та композиції.
- Як Івоніка сприймає скарги Михайла на важку службу?
- Хто на весіллі не поділяв радості присутніх? Чому?
- Чим співзвучна ідея твору зі словами народної пісні: "Кров людська – не водиця – проливати не годиться"?
- Як у творі авторка вирішує модерністську проблему сакрально-містичного зв'язку людини із землею?