Спершу джурою Швайки був тільки Грицик, бо Санько вчився у діда Кудьми. Коли Швайку схопив пан Кобильський, дід з хлопцями зуміли звільнити козака. Та дід Кудьма витрав стільки своїх сил, що скоро помер. Відтоді і Санько став джурою Швайки. Хлопці завжди доводили своїми вчинками, що гідні стати не тільки джурами, але й справжніми козаками. Та вперше вони довели, що гідні бути джурами, коли обійшли ординський табір, добралися до полонених. Санько заворожив вартового, а Грицик передав ножі крайньому полоненому, щоб ті звільнилися. І хоч цей вчинок хлопці зробили без попередження і будь-чиєї згоди, вони довели, що можуть приймати правильні і потрібні рішення.