Панаса Мирного недарма називали співцем горя народного. Він дуже добре знав життя трудящих царської Росії. Хоча кріпацтво тоді вже було скасоване, але у світі, як і раніше, панували багатії й тяжко бідував трудовий народ. Завдання своєї літературної діяльності Панас Мирний бачив у служінні рідному краю. У своїх творах він нещадно викривав основи буржуазно-поміщицького ладу, був пристрасним захисником інтересів трудівників, глибоко переконаний у неминучості торжества справедливості. Тим-то й була страшною для самодержавства творчість письменника.