У "Автобіографії" М. Куліш писав 1921 року, що він був "політично слабко розвинений", хоча, коли в армії створювалися революційні комітети, солдати обрали його делегатом на військовий з'їзд. Одним із перших у полку 1917 року він перейшов до табору революціонерів.