Пагутяк Галина — Лялечка і Мацько

"Ласочка" Г. Тютюнника, "Фарбований лис" І.Франка, "Маленький принц" А. Де Сент-Екзюпері. Без сумніву, авторка навмисне втілила в образі Мацька риси характерів героїв цих творів.

На сторінках твору ми знайомимося з лісовими мешканцями, які мають багато спільного з людськими характерами. Ось "світська левиця" – Сорока. Без неї не може відбутися жодна подія в лісі. Адже вона користується підтримкою "найавторитетніших і найвпливовіших осіб" лісу, таких, як кабанці Лорд і Мілорд. "Пані Сорока була вельми освіченою особою, мала повно знайомих, а її дача розташовувалася якраз над норою нашого лиса. Їй смакували курячі тельбушки, якими люб'язно ділився Мацько...

Реальне: Олег приїжджає до бабусі та дідуся, спілкується з сусідськими хлопцями, його мама поїхала на відпочинок. Фантастичне: звірі вміють розмовляти, лис малює картини, хлопчик розмовляє з лисом, вони стають друзями, звірі влаштовують карнавал.

Його покликання – "вимітати сміття з душ". Мацько хоче показати лісовим мешканцям красу їхньої домівки – лісу. І це йому вдається! Для Дня лісу він малює найкрасивішу завісу, на якій зображена сонячна галявина: "Лісові мешканці ніби вперше угледіли галявину, повз яку часто пробігали, заклопотані справами. Їхній ліс справді прекрасний! Невже в ньому, крім грибів, ягід, горіхів і зручних нір, є ще така чарівна галявина, на якій можна просто так сидіти, тішитись життям і ні про що не думати? …Тільки тепер всі збагнули, яку величезну силу має мистецтво...".

Головні герої повісті-казки – п'ятирічний хлопчик Олег, якого називають Лялечкою, та чотирирічний лис Мацько.

Так, саме з Мацьком Лялечка пізнав щастя дружби, спілкування, розуміння, взаємовиручки, допомоги, підтримки. Справжня дружба потребує від людини терпіння, моральних зусиль. Лялечка та Мацько виявилися здатними до дружби. Гідними цього щастя. Хлопчик і лис зберігають часточки образу один одного в душі. Так на лісовому карнавалі Лялечка називається лисом, "перебраним на людину".

Лис був незвичайним, бо був найчарівнішим серед лисів і вмів малювати. Він любив живопис, а якось навіть організував виставку своїх робіт. Картини "йому снились, вони його переслідували на кожному кроці. За короткий час він написав десяток картин на теми лісового життя і цивілізації, наступ якої він не міг не відчути, хоч жив у заповіднику". Мацьку не вистачало свободи, хоч інші мешканці спокійно жили собі в лісі і раділи життю. "Він уважав, що має пробудити зачерствілі серця безжальним, однак шляхетним мистецтвом".

Повість-казка Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" наближає нас до природи, вчить її розуміти і цінувати. Це історія про зворушливу дружбу хлопчика на прізвисько Лялечка і лиса-художника Мацька, але найголовніше, це урок добра, взаємодопомоги, підтримки. У творі порушено проблеми захисту природи, тож ми повинні не залишишся байдужим до її охорони. Не дарма кілька персонажів наголошують на цьому: "— Ми, — сказав Вовчик, — живемо у складні часи...

Батьки Лялечки розлучилися, коли він був іще маленьким. У його мами з'явився новий чоловік, за якого вона надіялася вийти заміж. Мама привезла сина до бабусі і дідуся в село, бо їхала на відпочинок з цим чоловіком. Олегу було 5 років, він був красивим, тому бабусина сусідка назвала його Лялечкою. Хоч хлопчик ще був малим, він багато розумів. Йому хотілося уваги від дорослих, хотілося знайти справжніх друзів. Часто він почувався самотнім, тому і вигадав Мацька, щоб поділитися своїми почуттями.

Зустріч Мацька саме з Лялечкою була не випадковою, адже вони мають багато спільного: обоє наївні, відкриті, довірливі, чуйні. Але найголовніше, що хлопчик, як і лис, мріє про красу, котра уособлюється в "сонячних галявинах".