"Уявіть собі жовтувато-бліде, тьмяне обличчя, з дозволу Академії, я назвав би його місячним ликом, бо воно скидалося на позолочене срібло, з якого зійшла позолота. Волосся в мого лихваря було зовсім гладеньке, завжди старанно зачесане, з сивиною, попелясто-сіре. Риси його обличчя, непорушні, холодні, як у Талейрана, були мов вилиті з бронзи. Його маленькі очі, жовті, як у тхора, були майже зовсім без вій і боялися світла; тому він захищав їх козирком старого картуза. Кінчик гострого носа був так поритий віспою, що скидався на буравчик. Губи в нього були тонкі, як в алхіміків та старезних дідів на картинах Рембрандта або Метсу. Говорив цей чоловік тихо, лагідно і ніколи не гарячкував. Його вік був загадкою: не знати було, чи він передчасно постарівся, чи зберіг свою молодість, щоб вона йому служила вічно."
Знайдіть портретне зображення головного героя.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Гобсек"
- Що усвідомив Гобсек, до якого життєвого висновку дійшов, зазнавши у своєму житті чимало злетів і падінь?
- Чому Гобсек любив бруднити підошвами своїх чобіт килими багатіїв?
- Знайдіть у тексті й зачитайте, як пан Дервіль оцінює Гобсека. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою? Поясніть свою думку.
- Схарактеризуйте образ графа Максима де Трая. Що про нього розповів товариству у салоні граф де Борн?
- Обґрунтуйте, що уособлює образ Гобсека.