Прізвище головного героя Гобсек у перекладі з голландської означає "глитай". Уже саме це слово не залишає у читачів жодних ілюзій стосовно принципів збагачення героя повісті та його ставлення до своїх клієнтів-позичальників, часто доведених до відчаю. Він подібний до павука, який поступово затягує своїх жертв у пастку, не зважаючи ні на благання, ні на погрози. Його прізвище дуже промовисте, бо Гобсек усе в житті вимірює грішми і вважає себе та подібних на нього тихими володарями світу. Він займався лихварством, до якого його підштовхнули не злидні, не намагання зайняти краще місце в суспільстві, а несамовита жага грошей. Ця пристрасть до золота набула маніакального характеру – Гобсек накопичував гроші не з метою вкласти їх у якусь справу, а з метою заробити ще більше. Його прізвище цілком відповідає роду діяльності, бо він душить свої жертви жахливими процентами ("Я беру за свої позики п'ятдесят відсотків, – провадив він. – А іноді сто, двісті, а то й п'ятдесят") і проковтує їхні маєтки ("Гобсек здав будинок графа в найми. Літо він проводив у його маєтках, жив там великим паном, по-хазяйському будував ферми, лагодив млини та дороги, саджав дерева"). Однак лихвар, який зробив зиск головним принципом існування, і сам стає його жертвою. Через жадобу до наживи він дійшов до безумства. Гобсек помер самотнім і безпомічним серед неймовірного багатства.