Петрик та Евеліна познайомилися на пагорбку над річкою. Першого разу хлопчик прогнав її, та через кілька днів між ними зав'язалася розмова, хлопець зізнався, що він сліпий. У дівчинки це зізнання викликало сльози. Відтоді вони стали дружити. Дівчинка приходила щодня в садибу, а через якийсь час вона теж стала ученицею в Максима. Ця дружба була справжнім даром ласкавої долі. Тепер хлопець не шукав уже повної самотності.
Минули роки. 17-літня Евеліна була справжньою красунею. Якось сліпий зізнався їй, що почувається зовсім зайвим на світі. Дівчина зізналася, що покохала його, тому цілком логічно, що вони одружаться. Тепер, крім колишньої Евеліни, друга його дитинства, тепер Петро почував у ній ще якусь іншу, нову дівчину.