На мою думку, ця угода – вияв високих поривань Фауста, активної гуманістичної позиції, невпинного духовного саморозвитку. Хоч таємницю життя неможливо розгадати, людина все одно хоче пізнати її. Ми не засуджуємо Фауста, бо людина не застрахована від помилок. Фауст сприймав угоду не як спосіб задоволення земних бажань і прагнень, а як спосіб реалізації жаги пізнання світу.
Як ви оцінюєте угоду між дияволом і Фаустом – як вияв людської ницості чи, навпаки, як вияв високих поривань людського духу?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Фауст"
- Чи справді Фауст досяг того, чого хотів? Поясніть слова й поведінку Мефістофеля під час цього монологу.
- Які думки стосовно людини звучать у "Пролозі на небі" трагедії "Фауст"?
- Про що йдеться у другій частині твору Й. В. Ґете?
- Як відповідає Мефістофель на питання Фауста: "Хто ж ти є?".
- Викликаний Фаустом Дух насміхається над ним. Що відповідає на це герой?