Чи справді Фауст досяг того, чого хотів? Поясніть слова й поведінку Мефістофеля під час цього монологу.

Формально переміг Мефістофель, але духовна перемога залишилася за Фаустом, адже він не припинив свої пошуки сенсу буття. В останньому монолозі Фауст афористично формулює власне розуміння найголовнішої істини буття в таких рядках: "Лиш той життя і волі гідний Хто б'ється день у день за них". Перед обличчям смерті герой осягає не лише сенс власного буття, але і його цінність та неминуще значення для майбутніх поколінь: "Ніяка вічність не поглине Мої діла, мої труди!". Герой досяг того, чого хотів, але Мефістофель цинічно висміює життєвий підсумок Фауста, саркастично коментує смерть ученого, заразом дорікаючи Богові за безглузді закони життя. віру Фауста в те, що сліди його шукань і борінь залишаться на віки, Мефістофель протиставляє думку про те, що вони розтануть разом із самим Фаустом в "одвічній пустоті".