Квідич – спортивна гра чарівників. На кожному кінці поля стояли три позолочені стовпи з кільцями вгорі. Ці стовпи були п'ятнадцять метрів заввишки. У кожній команді – семеро гравців, троє з них – загоничі. Загоничі кидають квафел (яскраво-червоний м'яч завбільшки, як футбольний) один одному і намагаються закинути його в одне з кілець, щоб забити гол. За кожен забитий квафел команда дістає десять очок. У кожній команді є ще воротар. Олівер Вуд з команди Гаррі був воротарем. Воротар має літати довкола своїх кілець і заважати суперникам забити гол. Були ще інші м'ячі – два бладжери (два однакові чорні м'ячі, трохи менші від червоного квафела). Вони мовби хотіли вирватися з-під ременів, які притримували їх у коробці. Ці м'ячі дійсно самі літали. Бладжери мали на меті збити гравців з їхніх мітел. Ось чому в кожній команді є по два відбивачі. Їхнє завдання – захищати своїх гравців від бладжерів і відбивати їх у бік команди суперників. Останній член команди – ловець, який намагається зловити скич – маленький м'яч, як великий горіх. Він був золотавий і мав невеличкі срібні крильця. Золотий скич – найважливіший м'яч. Його дуже важко зловити, бо він дуже швидкий і ледве помітний. Ловець, який зловив снича, здобуває для команди сто п'ятдесят очок, і цього майже завжди вистачає для перемоги. Матч закінчується тільки тоді, коли хтось упіймає снича, тому гра може тягнутися скільки завгодно.