Хлопці вперше зустрілися на алеї Діаґон у крамничці мадам Малкін, де продавалися мантії. Драко мав бліде загострене лице. Він сказав, що тато купує йому книжки, а мама десь шукає чарівні палички. Говорив він повільно й занудно. Гаррі чомусь відразу пригадав собі Дадлі. Драко говорив, що хоче жити у гуртожитку Слизерин, бо Гафелпаф поганий, що хоче грати у квідич і навіть постарається пронести у школу мітлу, хоч першокласникам це заборонено. Хлопець сказав, що Геґрід просто слуга у школі, який часто напивається, а коли береться до магії, то завжди підпалює своє ліжко. Коли Гаррі почув такі слова Драко, то хлопець все менше подобався йому.