Поміркуйте, чому автор уникає конкретизації в зображенні головного героя, зокрема не називає його імені, докладно не описує зовнішність?

Герой твору – солдат, простий служак, виконавець чужої волі, що не знайшов у собі сили протистояти фашизмові. Письменник співчуває йому як людині. Імені героя "Подорожнього..." автор не називає. Та й для чого воно читачеві, коли таких учорашніх німецьких гімназистів зі скаліченими душами й тілами було тоді сотні тисяч? Тим самим Г. Белль ніби розширює значення образу Невідомого (від чийого імені ведеться оповідь), ніби робить його представником або й символом цілої генерації німців, обдурених фашистськими пропагандою і освітою та скалічених війною.