У чому полягає символічність назви твору?

Назва твору містить біблійний антропонім, пов'язаний із героєм книги "Буття", яка входить до "П'ятикнижжя", що є сакральним текстом не тільки християн, а й іудеїв. У іудаїстстській традиції цей текст називається "Тора" ("Вчення"), у християнській – "Старий Завіт". Ім'я Ноя в заголовку повісті асоціюється зі Всесвітнім потопом і праведником, завдяки якому відродилося людство. Таким промовистим прізвиськом наречено героя твору – католицького священика отця Понса, який, ризикуючи своїм життям, рятував єврейських дітей та артефакти єврейської культури від знищення під час Голокосту. Між реальною трагедією ХХ ст. і Всесвітнім потопом – досить прозорий алюзійний зв'язок. Ной рятував під час великого потопу кожен вид тварин, птахів, плазунів, щоб вони не зникли назавжди з землі. Отець Понс рятував людство від потопу жорстокості. Жозеф називає отця Понса Ноєм, а дитям Ноя називає самого себе, бо найбільше прив'язався до отця, полюбив його, а згодом, після смерті отця, вирішив продовжити його колекціонування.