Після того, як Джонатан покинув Далекі скелі, його засмучувала не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити. Джонатан зрозумів, що тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок; а сам він був вільним від цього тягаря. Цей висновок можна віднести до життя людей, адже твір має двопланове художнє зображення. Автор прагне показати, що в кожній людині є потенціал, у кожному живе Чайка. У нас є можливість "навчитися літати", але ми можемо й просто змарнувати своє життя нудьгою, страхом, злістю. Щоб розкрити свою внутрішню силу, потрібно усвідомити власну винятковість і докласти зусиль для свого вдосконалення.
Що засмучувало Джонатана після того, як він покинув Далекі Скелі? Що, на його думку, скорочує життя чайок? Чи можна цей висновок віднести до життя людей? Відповідь аргументуйте.
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Чайка Джонатан Лівінгстон"
- Як розгортається конфлікт між чайкою Джонатаном і Зграєю? Чи подолав він цей конфлікт?
- Доведіть, що твір "Чайка Джонатан Лівінгстон" – це притча.
- Чому батьки соромилися Джонатана? Що хотіла сказати мати молодому птаху словами "Чому ти не можеш поводитись, як усі?"
- Розкажіть історію появи повісті-притчі "Чайка Джонатан Лівінгстон".
- Як чайки ставилися до тренувань Джонатана?