і смерть
щойно з'явившися
понад головами
своєї публіки
поет ніби акробат
видряпується по римі
на дротяну трапецію ним самим творену
балансуючи над пучками променів
з моря облич
відмірює свій шлях
у потойбіччя дня
виконує антраше
ногами жонґлює
інші фігури найвищого пілотажу
і все безпомилково
нічого такого
зробленого абияк
Тому що він є надреалістом
приймати в себе змушеним
вістря істини
перед тим як стати в позу ступити крок
у своєму уявному просуванні
вгору все тоншою жердиною
де стоїть в очікуванні Краса
понад ґравітацією
готова стрибком зневажити смерть
І він
малий чоловічок чарлічаплін
що зможе або й не зможе впіймати
її чисту і вічну форму
з крилами розпростертими в порожнє
повітря світу
Переклад Юрія Андруховича