Зорі народжувались семимісячними,
Були беззахисні і надто юні.
І тільки вечір над ними тішився,
І трохи лячно було красуні.
І трохи лячно, бо, якщо падатимуть –
Такі беззахисні, такі бездумні,
То тільки вечір над ними плакатиме,
Угризшись в горло своїй красуні.