Завантаження

Чайка Дніпрова, "Хвиля"

Цілісінький день залицялося сонце до хвилі морської, та не подається красуня лукава: тільки що сонце багате золотом щиро осипле її, – зараз і зникне, пірне в глибину, винесе перлів, вквітчається ними і гордо несеться, сміється, од сонця дари не приймає: "Я кращі сама, каже, маю!" Даремне весь день закликало закохане сонечко до бережка хвилю – з піском гаряченьким погратись, об камінь старий поплескатись, – не слухалась хвиля прудка і далі тікала у море...

Читати повністю →