Гіпнотичний звук на два склади.
Найщемкіший в цілім році дотик,
Зблиск весла прощальний
край води.
Затужу, на осінь захворію,
Наберусь мовчання у весла
І піду в багряну веремію
Спалювати спогади дотла.
І у цю дорогу без вертання
Хай мене ніхто не проведе,
І моєї не взискує тайни,
І мені не стрінеться ніде.
Лиш хіба що покрадьки, назирці
Піде вслід мені моя любов
З хитрою обачністю лисиці,
З мудрістю тисячолітніх сов.
Стишу крок, щоб наче випадково
Наздогнать мене вона змогла,
Щоб єдине проказала слово
Й далі замість мене в світ пішла.
06.08.2013 р., Ровжі