1
Йосип Михайлович Подорожко любив, гупнувши себе в широкі волохаті груди, урочисто виголосити:
– Я есмь "Червона зірка".
Член правління артілі Прокіп Пивоваров раз у раз заперечував:
– Вгомони ти свій характер, Йосипе. Ну яка ти в біса "Червона зірка", коли ми – її правління?
– Авжеж, ми – правління, – пищав Ваня Квартник.
– А я голова.
– Голова? Він голова! Подумаєш. Ну, і що з того, що ти голова? А без нас що ти можеш?
– Все можу. Захочу – сидітимете, повісивши носи. Захочу – переповню вас ентузіазмом.
– На чий рахунок переповниш? – тонко спитав обережний Ваня Квартник.
– Прошу без сторонніх запитань, – сказав Йосип Михайлович Подорожко. – Обов'язок голови – переповнювати членів. Беріть шапки.
***
Сторінка касової книги артілі "Червона зірка":
Что отпущено: Подорожко Йосип Михайлович – водки у Гришки Боюся – 7 крб.
2
– Там машиністи прийшли, Йосипе Михайловичу.
– Кличте їх сюди. А, здорові, хлопці! Ну що, закінчили ремонт?
– Як бачите: повними темпами. Аж жарко стало.
– Ви хочете сказати "холодно"?
– Ну, чого ж холодно, коли літо?
– Ну, мало чого літо! А вдосвіта іноді як повіє, то бува й холодно.
– Та, положим, правда.
– І погрітися не завадить.
– Та не завадить.
– Ну, так у чім же справа? І я з вами за компанію. Ей, Прокопе, змотайся...
***
Касова книга:
Водки машиністам – 7 крб. (Взойшли по одній, по другій...)
Водки і риби – 14 крб 65 коп. (Гуляти так гуляти. Д'ех, рррозійдись, душа!)
Риби машиністам – 65 коп. (По чарці ще лишилось, а закусити нічим.)
Водки робочим млина – 7 крб. (Приєднуйся, хлопці. А робочі млина хіба ж не люди?)
3
– Йосипе Михайловичу, що ж ви спите? Завтра ж молотити починаємо, Йосипе Михайловичу.
– Знаю, зараз...
***
Сторінка касової книги: Водки на молотьбу – 105 крб.
4
– Нещастя, Йосипе Михайловичу.
– Що таке? Помер Гриша Боюся?
– Двигун став. Зіпсувався. Не знаємо, що робити.
– Зараз полагодимо.
***
Касова книга:
Водка для двигуна хлопцям – 17,85.
5
– Йосипе Михайловичу. Лихо!
– Що?
– Інструктори приїхали.
– Яке ж це лихо, дурна твоя голова? Це просто стихія. Здравствуйте, товариші інструктори. Сідайте, товариші інструктори. Як поживаєте? У нас все, як самі бачите, гаразд. Як ви нащот того, щоб з дорожки підживитися?
***
... Водки інструкторам – 10,70. Занято деньгами – 3,50.
6
– Ні-ні, так не одпустимо вас, товариші інструктори. Так усією компанією й провожати вас поїдемо.
***
... Водка на шляху – 7 крб.
7
– Ну, слава богу. Здихались-таки інструкторів. Бачите: "Все гаразд", – так і записали. Як я й казав. Ну, паняй, хлопці. Коло Мотрі, звичайно, тпру.
***
... Водки у баби Мотрі – 3,50.
8
– Жінка ваша шукає вас, Йосипе Михайловичу. З дрючком.
– Нічого, зараз ми її заспокоїмо.
***
... Жоні Подорожка Йосипа конфет – 1,10.
9
... Про дуже давні часи життя на землі археологи дізнаються з тих знахідок, які трапляються при розкопинах. По різних верствах каміння, глин, пісків, по рештках кремінного інструменту, зброї, оздоби, посуду тощо вчений-археолог скаже, як жили, працювали люди, які в них були звичаї і як поволі з півзвірячого стану наближались до справжньої людини.
***
На "копії счетов" збоку є помітка: "Надіслати нарслідчому".
10
... З півзвірячого стану – до справжньої людини...
("Червоний перець", № 5-6, 1932 р.)