У творі поет критикував вади суспільства, засуджував деспотизм, несправедливість і лицемірство. Разом з тим його творчість сповнена світлого оптимізму, віри в перемогу добра й людяності в усьому світі. Він сподівався, що настане час, коли людство духовно воскресне й мільйони людей з'єднаються в єдиному прагненні до прекрасних ідеалів. Ця думка особливо виразно простежується в оді "До радості". У творі звучить полум'яний заклик до єднання людей в ім'я миру, дружби, свободи, щастя й радості на землі.