Дон Кіхот задумав таку картинку: він вартуватиме цілу ніч у каплиці, а вранці урочисто отримає посвяту і кинеться допомагати скривдженим. Насправді корчмар сприйняв цю ідею свого гостя, як божевілля. Він відправив Дон Кіхота вартувати на замковому дідинці, але перед цим запитав про гроші і порадив завжди їх при собі мати. Дон Кіхот прилаштувався до цілонічної варти, поклав свій риштунок на жолоб коло колодязя, а сам почав походжати. Двом погоничам не на жарт дісталося від Дон Кіхота, коли вони спробували напоїти своїх мулів і зняли з жолоба збрую. Товариші поранених погоничів почали здалеку кидати на Дон Кіхота каміння, та корчмар гукав, що то божевільний, хоч і всіх переб'є, то йому за те нічого не буде. Зрештою, корчмар не міг більше терпіти Дон Кіхота, тож вирішив влаштувати посвяту. Для корчмаря і присутніх це був просто привід посміятися з божевільного. Відбулася така комічна сцена: корчмар взяв книгу, де записував сіно і ячмінь, і почав щось читати. Потім корчмар добре дав Дон Кіхоту по шиї, узяв у нього меча і вдарив по спині. Одна з молодиць приперезала Дон Кіхоту меча, хоч ледве стримувала сміх. Друга молодичка прип'яла йому остроги. Згодом Дон Кіхот скочив на коня і поїхав, а корчмар уже навіть не хотів плату за нічлігування.