Фрідріх Шиллер — До радості

Виникнувши як жанр хорової лірики, ода зазвучала у творчості Ф. Шиллера по-новому. Поет оспівує не історичну подію чи конкретну видатну особу, а майбутнє – нове людство, яке має об'єднатися на засадах розуму, правди, добра й краси. Твір побудований як діалог ліричного героя й хору. Ліричний герой утілює просвітницькі ідеї автора, утверджує необхідність духовного єднання людей різних країн і націй. Це єднання у вільному поступі народів – нова "радість", рушійна сила Всесвіту...

Сам поет усвідомлював ідеалізований настрій твору, відзначаючи в листі до друга Хрістіана Кернера 1800 р., що ода "далека від реальності". , що ідеали, оспівані в ній, недосяжні. Проте ода швидко розійшлася Німеччиною і стала справжнім народним віршем. За двісті років людство зробило великий поступ, але і досі знаходиться на шляху до свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини. У багатьох країнах ще досі не панують толерантність, правосуддя, солідарність, рівність жінок і чоловіків.

Твір Ф. Шиллера "До радості" сповнює читача оптимістичним настроєм, вірою в людину, братерство, в можливість нового життя, у здатність осягнути вищі істини. У цьому творі втілилися енергія молодості, пристрасна віра 25-річного поета в гармонію світу, в любов до ближнього, в можливість братнього об'єднання людей світу.

У творі поет критикував вади суспільства, засуджував деспотизм, несправедливість і лицемірство. Разом з тим його творчість сповнена світлого оптимізму, віри в перемогу добра й людяності в усьому світі. Він сподівався, що настане час, коли людство духовно воскресне й мільйони людей з'єднаються в єдиному прагненні до прекрасних ідеалів. Ця думка особливо виразно простежується в оді "До радості". У творі звучить полум'яний заклик до єднання людей в ім'я миру, дружби, свободи, щастя й радості на землі.

Окличні речення мають виразну авторську інтонацію, яскраве емоційне забарвлення, вони посилюють увагу читача. Якби окличні речення замінили розповідними, змінилися б зміст твору і жанр.