Завантаження
Гі де Мопассан, "Барильце"
Адольфові Таверньє
Хазяїн Шіко, епревільський шинкар, спинив свою бідку перед фермою тітки Маглуар. То був високий чолов’яга сорока років, червоний і череватий; ішла поголоска, що він здатний на все лихе.
Він прив’язав коня до стовпа в воротах і ввійшов у двір. У нього були землі, суміжні з садибою старої, і він уже давно накидав оком на її грунти. Разів із двадцять пробував купити ділянку, але тітка Маглуар уперто відмовляла.
— Тут я народилася, тут і помру, — казала вона...