Завантаження
Поль Марі Верлен, "Сонет"
Надія ще блищить, як у хліві солома...
Не бійсь: то дикий літ сп'янілої оси;
крізь шпарку сонця пил лягає навскоси;
спирайся ліктями на стіл і спи: ти вдома.
В криниці, друже мій, холодна є вода.
Напийсь! Після засни! Зоставшися з тобою,
я колисатиму...