Завантаження
Костянтин Паустовський, "Кіт-злодюга"
Ми впали в розпач. Ми не знали, як піймати того чорного кота. Він обкрадав нас щоночі. Він так ловко ховався, що ніхто з нас його до пуття не бачив. Лише через тиждень пощастило нарешті довідатися, що в кота розірване вухо і відрубаний шматок брудного хвоста.
То був кіт, який утратив будь-яку совість, кіт — волоцюга й розбишака. Ми прозвали його Злодюгою.
Він крав усе: рибу, м'ясо, сметану й хліб. Одного разу навіть вирив у комірчині бляшанку з червами...