Завантаження
Янко Єсенський, "Поцілунок"
Новела
Переклад: Ганна Пашко
(Сторінки щоденника)
Ми сиділи з нею на дачі наодинці. Довкола — сад, тихий, непорушний, залитий сонячним сяйвом. У розпеченому повітрі — жодного повіву. Мурована, вимазана вапном огорожа аж засліплювала своєю білістю. Скляні кулі над округлими грядками з квітами яскріли у сонячному промінні. Квіти й листя на деревах мляво обвисли. У синьому, запнутому тонкою прозорою імлою, небі — жодного птаха...