Завантаження
Ґабріель Ґарсіа Маркес, "Чудесна клітка Балтасара"
Клітка була готова. Балтасар підвісив її, як завжди, до піддашшя. І ще до обіду про ту незвичайну клітку знали всі. Стільки людей зійшлося подивитись на неї, що біля хати утворився справжній натовп, і Балтасар змушений був зняти клітку і замкнути свою столярну майстерню.
– Треба поголитись, – сказала Балтасарові Урсула, його жінка. – Заріс, як той пустельник.
– Голитись краще зранку, – сказав Балтасар.
Він не голився вже два тижні, коротке, цупке волосся стовбурчилося, як грива у мула...