Завантаження
Елінор Фарджон, "Юна Кейт"
Якось, давним-давно, в хатинці на околиці одного містечка жила бабуся. Звали її міс До. І була в неї служниця Кейт. Раз послала її господиня протирати вікна на горищі. І за цими вікнами очам дівчинки відкрився раптом простір без кінця і краю: одразу за містом розкинулися зелені луки. Справивши всю роботу, Кейт звернулася до міс До:
– Пустіть, будь ласка на лужок погуляти.
– Ні-ні, не можна тобі на луги ходити.
– Чому ж не можна?
– Бо, не дай боже, Травницю зустрінеш...