Переклад Олександра Грязнова
А він чекав, усе життя чекав.
Спочатку – поки стане він дорослим.
Чекав опісля на палку любов,
Невдовзі – вже на звільнення від неї.
Завжди чекав народного визнання,
А потім, потім… у чеканні дня
Він серед ночі темної помер.
І тільки перед смертю здогадався:
Напевне, саме це він і чекав
І, врешті, дочекався.