Зневажмо славу дратівливу...

Борис Пастернак

Зневажмо славу дратівливу,
Не це підносить нас у вись.
Не слід заводити архіву
Чи над рукописом трястись.

Мета у творчості — служіння
Без нагород і без умов.
Ганьба, коли твої творіння –
Лиш привід для пустих розмов.

Живи й твори без самозванства,
Щоб для майбутніх поколінь
Ніхто, як приклад ошуканства,
Не називав твоїх творінь.

Лишай прогалини суттєві
Не на папері, а в ділах,
Місця і розділи життєві
Відкреслюючи на полях.

І поринай у невідомість,
Немов місцевість у туман,
Оберігаючи свідомість
Від славослів'я і доган.

Хай інші пройдуть ці дороги
Тобі услід за п'яддю п'ядь,
Але поразки й перемоги
Ти не повинен розрізнять.

Не потакай собі ніскільки
І не зганьби свого лиця,
А будь живим, живим і тільки,
Живим і тільки до кінця.

Переклад Олександра Грязнова