Безхмарним радощам назло!
Вони розніжили мій розум
І надто згладили чоло.
Пора вже вітру глузування
Прогнати спокою туман;
Що хист поета без страждання?
І що без бурі океан?
Поет живе ціною муки,
У муках творчості й помре.
У неба він купує звуки,
Задурно слави не бере.
Переклад Грязнова Олександра Андрійовича