Не дивися крізь сльози на світ, —
Йди до двору й там пану служи,
Як служили твій батько, твій дід.
Та працюй, забуваючи сни,
Що являлись душі молодій,
І як крові твоєї пани
Не жаліють, себе не жалій.
Ти здоров'я віддай молоде
Тим, що в розкоші вічній живуть.
Ти людина? Забудь же про те!
І що душу ти маєш, – забудь!
Хай палац за твої за труди
Гучно музикою загримить,
Хай прогнуться столи від їди,
Хай, п'яніючи, втіха хрипить.
Хай же поту твого ручаї
Сите панство навіки заллють,
Хай за злигодні чорні твої
П'ють багаті, до згибелі п'ють.
Ах ти, молодче мій, не тужи,
Не дивися крізь сльози на світ,
Йди до двору й там пану служи,
Як служили твій батько, твій дід!