Голомоза співачка

Ежен Йонеско

АНТИП'ЄСА 3 французької переклав

Володимир ДІБРОВА

ДІЙОВІ ОСОБИ

МІСТЕР СМІТ

МІСІС МАРТІН

МІСІС СМІТ

МЕРІ, СЛУЖНИЦЯ

МІСТЕР МАРТІН

ГОЛОВПОЖЕЖНИК

ЯВА І

Типовий англійський дрібнобуржуазний інтер'єр з двома англійськими кріслами. Англійський вечір. У кріслі біля англійського каміна сидить англієць містер Сміт у своїх англійських капцях, палить англійську люльку, читає англійську газету. У нього — англійські окуляри та охайні сиві вусики, теж англійські. Поруч, у іншому англійському кріслі, англійська місіс Сміт штопає англійські шкарпетки. Довга англійська мовчанка. Англійський годинник б'є сімнадцять англійських ударів.

МІСІС СМІТ. Гай-гай, дев'ята година. Ми повечеряли супом, рибою зі смаженою картоплею та англійським салатом. Діти запивали це англійською водою. Сьогодні ми смачно повечеряли. А все через те, що ми живемо у передмісті Лондона і всі ми — Сміти.

МІСТЕР СМІТ, який заглибився у газету, голосно клацає язиком.

МІСІС СМІТ. Картопля виходить на диво смачною, якщо її смажити на олії. Салатна олія теж анітрохи не згіркла. Олія з крамнички на розі набагато якісніша за олію, яку продають у крамниці навпроти нас, і навіть краща за ту, яку держить бакалійник з провулка. Це, однак, не означає, що його олія така вже погана.

МІСТЕР СМІТ, який заглибився у газету, голосно клацає язиком.

МІСІС СМІТ. І все ж, найкраща олія — у крамниці навпроти нас...

МІСТЕР СМІТ, який заглибився у газету, голосно клацає язиком.

МІСІС СМІТ. Цього разу Мері дуже вдало засмажила картоплю. Минулого разу вона її засмажила набагато гірше. Я люблю, щоб картопля завжди була гарно засмажена.

МІСТЕР СМІТ, який заглибився у газету, голосно клацає язиком.

МІСІС СМІТ. Риба була свіжа-свіжа. А що вже смачнюща — язик проковтнеш. Я сама з'їла дві порції. Та де, три порції! Потім мусила йти до вбиральні. Ти теж з'їв три порції. Однак за третім разом ти поклав собі менше, ніж у попередні рази, в той час як я собі насипала отаку купу. Сьогодні я повечеряла ситніше за тебе. Як це так сталося? Адже більше за тебе ніхто в нас не їсть. Чого-чого, а апетиту тобі не бракує ніколи.

МІСТЕР СМІТ клацає язиком.

МІСІС СМІТ. А от суп вона трохи пересолила. В ньому більше солі, ніж у тобі. Ха-ха-ха. Якщо ж серйозно, то там забагато петрушки й замало цибулі. І як це я не порадила Мері покласти туди більше спецій: кілька лаврових листочків і дрібку мускатного горіха. От наступного разу скажу неодмінно.

МІСТЕР СМІТ, який заглибився у газету, клацає язиком.

МІСІС СМІТ. Наш хлопчик вже тягнеться до пива. Виросте, тільки й матиме клопоту, чим би кендюх набити. Викапаний тато. А ти за столом помітив, як він аж прикипів очима до пляшки? Але я в його склянку налила води з карафки. Його мучила спрага, і він усе випив. А Хелен скидається на мене: хазяйновита, ощадна і грає на піаніно. Вона ніколи не просить, щоб їй налили англійського пива. Зовсім, як наша меншенька. Та п'є лише молоко і не їсть нічого, крім кашки. Та це й не дивно, їй тільки два роки. А звать її — Пеггі.

Пиріг із квасолею та айвою вийшов на славу. А от на десерт, мабуть, варто було б випити чарочку бургундського, австралійського розливу, але я навмисне не поставила пляшку на стіл, щоб не подавати дітям прикладу обжерливості. Треба виховувати їх у дусі тверезості та поміркованості.

МІСТЕР СМІТ, який заглибився у газету, клацає язиком.

МІСІС СМІТ. У місіс Паркер є знайомий, румунський крамар Попеску Розенфельд, який щойно прибув з Константинополя. О, то великий знавець кефіру. Він має диплом вищої школи кефірної промисловості в Андріанополі. Завтра піду, куплю в нього каструлю справжнього румунського фольклорного кефіру. В нашому лондонському передмісті такі речі трапляються не часто.

МІСТЕР СМІТ, який заглибився у газету, клацає язиком.

МІСІС СМІТ. Кефір надзвичайно корисний для шлунка, нирок, апендициту й апофеозу. У цьому мене запевняв доктор Макензі-Кінг, що лікує дітей наших сусідів Джонсів. Він — дуже досвідчений лікар. Йому можна вірити. Він призначає тільки ті ліки, які вже на собі перевірив. Перш ніж оперувати Паркера, він зробив операцію на власній печінці, хоча вона йому й не боліла.

МІСТЕР СМІТ. А як же тоді сталося, що лікар оклигав, а Паркер помер?

МІСІС СМІТ. Ну то й що? Просто в лікаря операція пройшла успішно, а в Паркера — ні.

МІСТЕР СМІТ. Значить, Макензі — лікар нікудишній. Операція мала бути успішною в обох випадках. Або обидва вони мусили вмерти. МІСІС СМІТ. Чому це?

МІСТЕР СМІТ. Сумлінний лікар повинен гинути разом із хворим, якщо вони не здатні видужати разом. Капітан-бо йде на мулисте дно слідом за своїм кораблем.

МІСІС СМІТ. Як можна рівняти корабель до хворої людини?

МІСТЕР СМІТ. А чому б і ні? Корабель теж не без болячок, до того ж здоров'я у твого лікаря не менше, ніж у будь-якого судна. От нехай і гине разом із своїм пацієнтом, як капітан зі своїм кораблем.

МІСІС СМІТ. Ой! Я про це якось не подумала... Може, це й правда... То що ж воно все тоді означає?

МІСТЕР СМІТ. А те, що всі лікарі — шахраї. І хворі — також. В Англії чесним лишився лише Королівський військово-морський флот.

МІСІС СМІТ. Але не моряки.

МІСТЕР СМІТ. Звичайно.

Пауза.

МІСТЕР СМІТ (не випускаючи з рук газету). Щось я ніяк не збагну одну річ.

Чому в газеті у розділі "Світська хроніка" завжди подається вік небіжчиків і замовчується вік немовлят? Де ж тут логіка? МІСІС СМІТ. Я ніколи про це не думала.

Знову западає мовчанка. Годинник б'є сім разів. Мовчанка. Годинник б'є тричі. Мовчанка. Годинник більше не б'є.

МІСТЕР СМІТ (не відриваючись від газети). Ти ба! Пишуть, що Боббі Уотсон помер.

МІСІС СМІТ. О боже! Нещасний, коли він помер?

МІСТЕР СМІТ. А що тебе так дивує? Хіба ти не знаєш, що він уже два роки, як помер? Хіба ти забула, що півтора роки тому ми ходили на його похорон?

МІСІС СМІТ. Як я могла про таке забути! Звичайно, миттю все пригадала, але поясни мені, чому ти сам так здивувався, коли прочитав про це у газеті?

загрузка...

МІСТЕР СМІТ. У цій газеті не було ні півслова. Про його смерть писали три роки тому. Я про нього згадав, побачивши список сьогоднішніх небіжчиків.

МІСІС СМІТ. Шкода його! Він так чудово зберігся.

МІСТЕР СМІТ. Так, то був найсимпатичніший труп на всю Великобританію! Виглядав він набагато молодшим за свій вік. Бідолаха Боббі, чотири роки, як помер, а все ще був теплий. Труп трупом, тільки живий. А який він був жвавий та компанійський!

МІСІС СМІТ. Бідолашна Боббі.

МІСТЕР СМІТ. Не "на", а "ний", бідолашний Боббі.

МІСІС СМІТ. Ні, я кажу про його жінку. її теж звали Боббі, як і його, Боббі Уотсон. А що вони мали однакові імена, то люди їх не розрізняли, коли вони йшли чи стояли поруч. І тільки після його смерті всі дізналися, хто з них був ким. А втім, навіть тепер багато хто їх плутає і висловлює співчуття йому, вважаючи, що померла вона. Ти її знаєш?

МІСТЕР СМІТ. Я її випадково бачив одного разу, коли ховали Боббі.

МІСІС СМІТ. А я — ніколи. Гарна вона?

МІСТЕР СМІТ. Риси обличчя в неї доволі правильні, але красунею її не назвеш. Дуже вона дебела й надмірно гладка. І хоча її риси правильними не назвеш, усе ж загалом вона, можна сказати, красуня. Хоча й невеличка на зріст і худюща, як скіпка. Вона викладає співи.

Годинник б'є п'ять разів. Довга мовчанка.

МІСІС СМІТ. І коли вони хочуть побратися? МІСТЕР СМІТ. Не пізніше наступної весни. МІСІС СМІТ. Доведеться піти на їхнє весілля. МІСТЕР СМІТ. І нести їм якийсь подарунок. Але який саме? МІСІС СМІТ. Може, занесемо їм одну з тих семи срібних таць, які нам на весілля подарували? Вони нам жодного разу не знадобилися.

Коротка пауза. Годинник б'є двічі.

МІСІС СМІТ. Сердешна! Це ж треба було овдовіти в такому юному віці. МІСТЕР СМІТ. На щастя, в них не було дітей.

МІСІС СМІТ. А вони ж так цього прагнули! Діточок! Бідна жінка, як вона все це винесла!

МІСТЕР СМІТ. Вона ще молода. Може прекрасно за когось удруге вийти. Жалоба їй до лиця.

МІСІС СМІТ. А хто про дітей подбає? Хіба ти забув, що в них хлопчик і дівчинка. Як же їх звати?

МІСТЕР СМІТ. Так само, як і батьків, Боббі та Боббі. Дядько Боббі Уотсона, старий Боббі Уотсон,— заможна людина, і він обожнює хлопчика. Чом би йому не подбати матеріально, щоб небіж здобув пристойну освіту?

МІСІС СМІТ. Це було б так природно. А тітка Боббі Уотсона, стара Боббі Уотсон, теж могла б, зі свого боку, подбати про освіту Боббі Уотсон, дочки Боббі Уотсон. Таким чином Боббі, мати Боббі Уотсон, матиме змогу одружитися вдруге. Є в неї хтось на прикметі?

МІСТЕР СМІТ. Так, двоюрідний брат Боббі Уотсона.

МІСІС СМІТ. Як? Боббі Уотсон?

МІСТЕР СМІТ. Якого Боббі Уотсона ти маєш на увазі?

МІСІС СМІТ. Ну як же, Боббі Уотсона, сина старого Боббі Уотсона, другого дядька небіжчика Боббі Уотсона.

МІСТЕР СМІТ. Ні, це не той, а інший. Це Боббі Уотсон, син старої Боббі Уотсон, тітки того Боббі Уотсона, що помер.

МІСІС СМІТ. То ти кажеш про Боббі Уотсона, комівояжера?

МІСТЕР СМІТ. Всі Боббі Уотсони — комівояжери.

МІСІС СМІТ. Яка жорстока професія! Але вони вже до неї звикли, і їм добре ведеться.

МІСТЕР СМІТ. Так. Коли нема конкуренції.

МІСІС СМІТ. А коли нема конкуренції?

МІСТЕР СМІТ. По вівторках, четвергах і вівторках.

МІСІС СМІТ. Ага! Тричі на тиждень? А що ж Боббі Уотсон робить по цих днях?

МІСТЕР СМІТ. Відпочиває, спить.

МІСІС СМІТ. А чому він не працює по тих днях, коли конкуренції немає?

МІСТЕР СМІТ. Звідки я знаю! Я не здатен відповісти на всі твої ідіотські запитання!

МІСІС СМІТ (ображено). Ти кажеш це, щоб мене принизити?

МІСТЕР СМІТ (щиро посміхається). Ти ж сама прекрасно знаєш, що ні.

МІСІС СМІТ. Всі чоловіки однакові! Цілий день сидите, мов пні, пихкаєте сигареткою або пудрите свої носики і фарбуєте губки сто двадцять дев'ять разів на добу. А ні — то цмулите якесь питво день і ніч!

МІСТЕР СМІТ. А якої б ти заспівала, коли б побачила, що чоловіки, мов жінки, безперервно палять, пудряться, фарбують губи і жлуктять віскі?

МІСІС СМІТ. Мені воно байдуже! Але, якщо ти кажеш це навмисне, аби роздратувати мене, то що ж... Мені такі жарти остогидли, і ти це прекрасно знаєш!

Вона жбурляє шкарпетки якомога далі і шкірить зуби. Потім підводиться.

МІСТЕР СМІТ (теж підводиться, підходить до жінки, каже ніжно). О моя маленька смажена курочко, тобі не личить дихати таким чортиком! Ти ж добре знаєш, що я це кажу для забавки! (Бере її за талію і цілує.) Ну хіба не смішно, немолоді, здавалося б, люди, а воркуємо, мов закохані молодята! Може, зробимо беркиць у ліжко та й на боковеньку?

ЯВА 2

Ті самі й Мері.

МЕРІ (заходить).

1 2 3 4 5 6

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

загрузка...