Співав соловейко, і липа цвіла

Генріх Гейне

Співав соловейко, і липа цвіла,
Всміхалося сонце, скрізь радість була;
А ти цілувала мене, обіймала
І так до тремтячих грудей пригортала…

Кричав чорний ворон, і лист опадав,
І сонячний промінь так прикро блищав;
"Прощай!" – ми сказали. – Холодне прощання!
Ти гречно вклонилась на гречне вітання.