Ми всі ховаємось в собі
За сміхом, лèгкими словами,
Тримаєм серце в самоті,
Аж поки нас насправді знайдуть —
Як випадково, то шкода
(Урешті решт, ми так гадаєм),
Та все ж знаходимо слова
І серце другу відкриваєм.
Навколо кожного паркан,
З дитинства, як у сховок грали —
Відкритись доведеться нам,
Щоб нас насправді відшукали...
12.03.2024
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація — картина Едварда Мунка "Меланхолія", 1892
