Для інших він є тільки посміховищем.
Осла на полювання якось Лев узяв.
Припнувши до куща, він наказав йому
Лякати звірину незвичним голосом;
А сам сховався в засідку. Вухатий враз
Почав несамовито з усіх сил ревти,
І звірі боязкі так настрахалися,
Що з ляку всі чкурнули в протилежний бік,
А Лев їх поодинці забивав усіх.
Втомившись від різні, Осла покликав він
І повелів нарешті вгамуватися.
А той до Лева: "Чи могутній голос мій?"
"О, незрівнянний! я втікав би теж, якби
Не знав породи вашої ослячої".
Переклад Володимира Литвинова