Вами навколо просякла земля,
Ви поливали мужицькії ниви,
Ви поливали засохлі поля.
Падали градом на сірі стежини,
Гірко мішалися з пилом, з піском,
Потай лилися, відкрито лилися,
Падали долу дощами притьмом.
Сонце сушило, вітри обвівали,
Бачили зорі вас, бачила тьма…
Діти негоди, о сльози людськії!
Ліку нема вам і міри нема.
(Переклав Володимир Лучук).