…стіни Твої завжди переді мною.
/ ІСАЯ 49.16 /
Безодня кличе до безодні під гуркіт своїх водоспадів…
/ ПСАЛОМ 42.8 /
Обов'язково
– Ми двічі обійшли те озеро
і не знайшли того, чого шукали.
– Ви йшли по сухому піску?
– Звичайно!
– І де ви втратили свідомість?
– Саме там, де ви забули.
– А що було опісля?
– Як бачите, ми цілі.
– Вітаю вас з нічим!
– Це докір?
– Ні! Але якщо ви не знайшли того,
чого шукали, ви мусите вертатись!
І знайдете тоді – обов'язково!
____________________
Кожній людині життя дається для того, щоб вона пізнала себе, щоб потім ті знання вона застосувала на практиці. Але часто людям потрібно дуже багато часу, щоб обійти своє життєве озеро, але той, хто наполегливо шукає, обов'язково знайде!..
Не знаєш
Ти навіть не знаєш, чи тоді обманював,
натомість сьогодні жалкуєш про зухвалість,
полегшуючи провину, що наздоганяє,
і назад завернути тебе бажає –
з твоїми короткозорими кольорами.
Дивіться також
- Володимир Голань — Біль (збірка)
- Володимир Голань — Воронячим пером (збірка)
- Володимир Голань — Нічна варта серця (збірка)
що виникли, як відповідь на образу,
що тебе супроводжувала щоразу,
коли ти пізніше все пригадував.
Не знаєш… Але те пустище – вже у хуртовині!
Але той голос звучить і донині:
"Ніколи б вам того не пробачила!"
____________________
Совість мучить героя та не дає забути про образи, які він колись завдав жінці… Але помилки свого героя автор передав у поетичному творі, а поетичне мистецтво здатне навчити й інших людей…
Я хочу почути дітей
Згадуєте, чи потрібно допомагати?
Пам'ятаєте, і тому допомагаєте?
Для всього, що має назву
і є самотнім в часи сьогоднішні –
не згадуйте і не приходьте!
Я хочу почути дітей, яким
не має куди поїхати на канікули,
дітей, які залишилися у місті.
____________________
Для героя чистота та безпосередність дітей важливіші за умовності світу дорослих, світу, котрий вважає, що самотності потрібна допомога…
Можете
Є місце в мені, навіть більше – є простір
для нарікання вашого і богохульства,
а також для радості… І ніхто не боронить
входити сюди при світлі сонячнім,
а не тоді, коли буря все знищить…
Тут можете плакати і проклинати
і, наближаючись до таємниці,
навіть сміятися, справді сміятися –
Я завжди тут, а ви просто проходите…
____________________
Поет вбирає в себе горе і радість людей, щоб пізніше дати поради, навчити, заспокоїти, і його вірші завжди до послуг людей, аби тільки вони захотіли їх слухати (Я завжди тут, а ви просто проходите…)
Але ми
Вбивця міг би зрозуміти себе самого
лише за наявності якоїсь любові…
Але ми на суді, що приховує емоції,
проявляємо тільки хіть –
лиш поради нареченим від вдів
бувають ще більш непристойними…
____________________
Дуже часто злочинцями стають ті люди, які в своєму житті не зазнали любові…
Скільки разів
Скільки разів ти проходив десь під годинником
чи під бідною акацією, яка когось виглядає,
але зовнішність того чи іншого – легко змінити…
Лише у відлуннях душі, у фатальності
ти відчув підсвідомий смертельний жах
і пізнав, що це значить – чекати… Це пізніше
тільки привиди є справжніми… Але ревнощів
немає – їх немає кому проявляти…
____________________
У кожної людини почуття кохання проявляється по-різному: чим глибша та складніша особистість, тим глибші та складніші її почуття…
Запрошення
Вона сказала: "Ви не повинні жити
так глибоко самотньо…
Чи можу я прийти?"
Вона сказала: "Коли ви прийдете,
мене вже тут – не буде,
ви будете присутні, коли я вже піду.
Приходьте!"
____________________
Коли закохані знаходяться далеко один від одного, їх почуття ще більше посилюються…
Не буде
Утроба реве на повну силу і слинить траву,
доки п'яниця сонно кудись повзе,
і в кожному його русі –
кожна його правда – нетутешня…
Адже між Воскресінням і Вищим Судом
не буде вже посередника,
і після Суду оскаржити вирок уже не можна…
____________________
П'яниці та подібні їм люди вважають, що мають свою правду, але найвищою правдою є тільки Божий Суд, перед яким подібні правди не матимуть ніякого значення.
Пильнуй і знай
Міста зганьбилися – аж до плювків,
деінде – скеля на бездоріжжі,
та, що заснула, але пильнує,
пильнує і знає – що є майбутнє,
в якому працює, навіть сьогодні,
наш вірний Ангел і Охоронець,
тому – ми можемо відпочивати…
Піском ніколи не стане базальт.
____________________
"Деінде – скеля на бездоріжжі" – це поет та загальнолюдські цінності, які він проповідує, і саме вони визначають майбутнє людства…
І все-таки ми
Тільки підозрюваний, а вже – засуджений,
тільки в першій зелені весняній,
а вже перед катом –
і все-таки ми покладаємось
на зимовий хабар…
____________________
Філософська алегорія про творців-новаторів, які хоч і пізно (взимку життя), але будуть пошановані…
Недостатньо
Бажаємо, щоб вечір зустрівся із ранком,
безсоромний сором – з нелюбим коханцем,
несліпнуча сліпота – побачила відчай…
Але щоб здійснилося все це,
потрібен самообман.
Але для самого себе цього недостатньо,
бо можемо втратити і життя…
____________________
Недостатньо від труднощів життя відгородитися самообманом, бо тоді саме життя втратить свій смисл.
Якби ми могли
Змінити свою долю! Але для зміни (не для звільнення)
завжди приходиться просити, навіть благати.
А оскільки це теж – своєрідна провина,
то після першого удару ми могли б закричати,
але чомусь соромимось;
а після другого удару – ми вже кричати не можемо.
Якби ми могли терпіти, то знову б просили,
навіть благали…
____________________
Болючі роздуми про удари життя та про уміння терпіти, адже тільки в стражданнях душа удосконалюється, а значить і змінюється доля.
Це тільки ми
Цілу ніч ти вслухався в березневий вітер,
вітер, який обманював, бо тут не було нічого,
за чим би він сумував,
вітру, який закохався, але не кохав…
Це тільки ми любимо все швидкоплинне,
і такі постійні в цьому, що навіть безсмертя
вважаємо за вигнання…
____________________
Люди часто більше приділяють уваги буденним речам (матеріальному, фізичному), відкидаючи загальнолюдські цінності (в тому числі й безсмертя душі), які є вічними…
Вони не могли
Скажімо, його б запитали
який це був момент, коли він
безвідповідально, безповоротно,
а тому безглуздо наполягав на тому,
що абсолютний вбивця – вбити не може.
Вони не могли запитати. Бо гру він – прийняв
і грав уже сам, відкинувши маріонетку.
____________________
Людина, яка не боїться самостійно приймати важливі рішення в житті (грати без маріонетки), не вважає, що абсолютний вбивця (смерть) може завадити їй проживати життя саме так – сміливо.
Має надію
Покинув себе, лиш надію має.
Але та надія була без любові.
І тепер він власну могилу охороняє…
____________________
Життя без любові не має смислу, а тіло без надії схоже на могилу…
Але святий
Коваль є раніше, ніж кайдани,
тюремщик раніше, ніж в'язниця,
закохані раніше, ніж коханці,
камінь раніше, ніж могила,
але святий раніше, ніж засуджений…
____________________
Святим був Ісус Христос, а потім став засудженим… Святими можна назвати багатьох новаторів духовного життя, яких пізніше засудили…
Зміни
Ми на те надіємось, що ми вже є –
поза межами останньої реальності.
Але свідомість поступово – згасає,
бо тільки та свідомість є справжньою,
чиї постійні зміни – залишаються...
____________________
Багато великих людей, які змінили свідомість людства, пішли в небуття, але їх зміни залишилися…
Не ми
Не ми, це смерть повертається –
тому ми відстали… Відстали цього разу
через дощ і сніг, через ніч поза містом.
Завдяки поетові немає тут нічого,
щоб покращити природу…
____________________
Коли люди живуть тільки фізичними проявами життя, їх наздоганяє духовна смерть…
Так само й жах
Приємна божевільна або лікує рану,
або дихає на дорогоцінний камінь,
аби втекти раніше, ніж ми дізнаємось,
що має бути приховано…
Так само і жах – приходить і відходить
в своїх таємницях. А якби його впізнали,
він би залишився…
____________________
Людям часто не треба знати про жахливі речі, наприклад, невиліковному хворому не говорять про діагноз, і він тоді менше страждає…
Змусити…
Є в мені щось, що хоче подякувати,
але натомість не знає, кому…
Змусити я маю істоту свою,
що стоїть, як на ганебному стовпі,
і плює на моє божевілля,
завжди таке незручне, коли треба
подякувати…
____________________
З однієї сторони, автор закликає героя відрізняти гордість від пихи, а з другої сторони, іронізує над тим, що творець має комусь завдячувати за те, що його підтримують матеріально…
Повія
Від пупка і нижче покрита ненавистю до себе
і вражена доступністю обох стегон,
свідома смерті, байдужа до задоволень –
чекає на того, хто біжить до безодні
від світу зірок, що дозволила інша повія…
____________________
В нашому матеріальному світі люди часто сприймають почуття кохання через фізичні задоволення…
Знову
Знову той день. Якби полюбив,
чим би засвідчив своє кохання?
Знову та ніч. Вільна людина
знає свій вирок…
____________________
Людське життя не буває без труднощів, але мудрі люди часто ці труднощі беруть на себе добровільно…
А хтось
Що це сьогодні раптом за простір,
наче у серці повії чи під час музики!
Хтось запитає, чи владні ми над своєю долею.
А хтось відповість, що той, хто це знає,
страшної смерті потім зазнає.
____________________
Свою долю людина змінити не можна, але у сміливих людей доля теж смілива.
Уникнути
Найостанніший куточок долі!
Але навіть у ньому за малі гріхи
ми віддаємо перевагу стражданню,
бо навіть це може бути задоволенням
щоб уникнути картини Кінця...
____________________
Уникнути страждань через недосконалість земного світу неможливо, але доля не посилає таких страждань, які неможливо витерпіти.
Брат і сестра
Чим є для мене ця пара двох:
брат має бути мислячою істотою,
а сестра – складатися із емоцій.
Бо це – ще не найбільший біль,
який би я міг винести і сам.
____________________
Для автора спілкування з братом та сестрою – це завжди розмова про недосконалості цього світу, але з рідними по духу людьми біль від цих недосконалостей легше зносити…
Покарання
Це – побите серце моє,
побитим також є і мій дух:
хотів знайти я центр того, що є
кругом, в якому Бог зробив свій круг…
____________________
Пізнати сутність світу – непросто…
Коли вони пішли
Пристрасть, зацікавлена лише собою,
а тому зацікавлена смертю, аж до інцесту…
І навіщо тим двом хвилюватися,
що снігу, який розтанув там, де вони кохалися,
буде недостатньо для сівби весною?
І що коли вони пішли,
освітлювала їм дорогу
брама, відкрита до палаючої стодоли?
____________________
Егоїстична любов не приносить у світ добро, а навпаки, лише руйнує його…
Кінець навчального року
Кінець навчального року наздогнав тебе
у приймальні Бога.